Музика як самовираження

Categories ДозвілляPosted on


Мабуть, немає у сучасному світі людини, яка жодного разу не чула б музики, принаймі кількох нот. Велика частина населення слухає її за допомогою плеєрів, радіо та інших пристроїв кожної доби. Музика супроводжує увесь день, а то і ніч. Це спосіб покращити собі настрій, відволіктись від проблем, розслабитись. Хоча, з іншої сторони, кожна прослухана пісня може навіювати і сум, спогади, які здавалось, вже стерлись з пам’яті. Чи не магія це? Ми можемо опинитись у буль-якому моменті свого минулого, уявити завтра, натрапивши на відповідну пісню.

Кожен обирає свій жанр. Часто люди дивуються одне одному через смаки, але, звичайно, даний вибір не підлягає суперечці, бо музика – це стан душі, те, що в думках. Музика впливає на наш зовнішній вигляд, як багато-хто зауважує. Та насправді, все на багато глибше, бо те, що ми відчуваємо, переживаємо у своєму житті, спонукає нас слухати музику, у якій ми віднаходимо справжніх себе. А тому, і стиль одягу, і всі інші деталі є лише наслідками того, що коїться всередині. Абсурдно обвинувачувати окремий стиль музики в тому, що він вплинув на людину чи вважати, що це його заслуга, коли вона міняється. Те, що живе в нашому серці, яке б воно не було, маленьке чи майже непримітне чи навпаки, тягне до того, що близьке, що вабить. Це стосується і музики. Керуючись власними баченнями, людина слухає ті чи інші треки. Музика – часткове відображення внутрішнього світу. Якщо людина пише музику, то не мусить губитись у пошуках довгий час, а творити для себе особисто і в якихось випадках для оточуючих. Так вона у ще повнішій мірі самовиражається.

Музика – те, що завжди може бути поруч, в самому тобі, бо навіть, коли немає програвача, вона лунає в серці.

     Христина Чабан

1 comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *