Любов vs прив’язаність

Categories СаморозвитокPosted on

 Однією з найбільших мук для людини є самотність і ми намагаємось  зробити все, аби уникнути її. Самотність приносить страждання, та  не менші випробування ми влаштовуємо собі, коли перетворюємо  безкорисну і радісну любов  на прив’язаність до окремих людей.

Прив’язаність – це стан потреби й необхідності в любові, стан  внутрішньої пустоти, яку ми намагаємось заповнити ззовні. В свою  чергу любов – стан повноти, великої внутрішньої сили і  задоволення, що не має нічого спільного з відносинами з  конкретною людиною.

Ми повинні запитувати себе: «Як дарувати любов?», а не «Де знайти    любов?» Бо коли ми віддаємо любов, то вона буде до нас приходити,  адже ми  сприймаємо її як щось вічно присутнє в нас самих. Коли ж  ми знаходимось у вічному пошуку, то ця біганина за почуттями не  закінчиться ніколи, любов втікатиме від нас, оскільки це щось  чужорідне нашій душі. Ми хочемо, а іноді навіть вимагаємо, щоб нас любили замість того, щоб дарувати світу безкорисну любов.

Наші особисті відносини з людьми приносять стільки проблем і болі, тому що нам не вистачає істинної безкорисної божественної любові. Ми шукаємо у відносинах з людьми почуття, які можна знайти лише у відносинах з Богом.

Намагаючись віднайти вічну і безсмертну любов, не усвідомлюємо того, що зв’язки між людьми тимчасові. Відносини можуть набути безсмертності лише коли ми побачимо в іншій людині іскру Божественності. Не признаючи Бога, який є в усіх і в кожному, ми не зможемо знайти задоволення в будь-яких відносинах. Істинні зв’язки будуються, коли ми бачимо Божественне начало в інших людях і у всьому навколо нас. Для цього нам вартувало б встановити кращий зв’язок з Богом.

Та натомість ми, прив’язавшись до когось, псуємо життя і собі і тій людині. Ми чіпляємось за когось і не даємо природно рухатись ні собі ні іншому.

Дуже гарно ілюструють дане питання більшість просвітлених вчителів: «Чому погас світильник? – Я затулив його плащем від вітру. Від чого пов’яла квітка? – Я жадібно притис її до грудей. Від чого потічок став мілким? – Я створив загаду, щоб він служив тільки мені. Від чого порвалась струна на арфі? – Я намагався зіграти на ній голосніше, аніж вона могла.»

Істинна любов приносить нам велике блаженство, а прив’язаність – лише хворобливі відчуття власної нещасності і негідності

То ж сповнюйте свої серця радістю і любов’ю, не зважаючи на те, чи маєте кому віддати ці дари саме сьогодні. Істину доніс до нас індійський мудрець Ошо: «Я можу ділитись собою з ким завгодно. Я можу ділитись своєю любов’ю, щастям, блаженством, тишею з ким завгодно. Але це вільний дар, а не залежність. Якщо нікого не буде поруч, я всеодно буду щасливим. Якщо поряд хтось є, це теж добре – я можу ділитись…»

Шукайте Бога в своїх серцях і любіть ближнього свого як самого себе!

«Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло, прихиляйтесь до добра!» (Рим.12:9,10)

Христина Губська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *