Не потопаймо у калюжах

Categories СаморозвитокPosted on


Кожного дня ми чуємо нарікання на окремі справи від оточуючих чи скаржимось самі на життя загалом. Хочемо в таких розмовах «перевищити» свого співрозмовника у кількості пережитих невдач, дуже часто звертаючи увагу виключно на те негативне, що відбулось протягом дня, а чомусь хорошому не надаємо такого ж масштабного значення. Чому ж так?
Здається, що старатись дати відповідь буде марно, особливо, тому що той, хто таким принципом керується, навіть, якщо зверне увагу, то ненадовго і знову повернеться до звичного набридання самому собі думками, які часто позбавлені сенсу. Але навіть у такій буденності можна віднайти щось, що протиставиться цій темній стороні.
Кому ми виливаємо все погане та наболіле? Скоріш за все не простому знайомому, а тій особі, яка заслужила нашу довіру. Адже не кожен може поділитись багатьма своїми переживаннями з будь-ким. Відносини з людьми, які ґрунтуються на довірі, за логікою, мають пов’язувати їх також і таким почуттям, як любов. Оскільки, довіряти іншому ми починаємо не відразу після знайомства, спочатку зав’язується дружба, яка в свою чергу без доброго і теплого ставлення неможлива. Бо лиш коли ми любимо, то продовжуємо відносини, хоч в обох сторін є ті чи інші недоліки. Таким чином, можна сказати, що не зважаючи на погане в людині, хороше важить більше в наших очах, бо саме воно важливіше. Ми готові захищати цю особу перед іншими, навіть коли вона і завинила. Якщо ми ладні так чинити заради когось, то тим більше не маємо забувати і про себе. Тобто, бачити і в собі, і своєму житті, окрім негативу те, що робить кожен день кращим і не губитись в одному поганому випадку, не перекреслювати все через певні дрібниці. З однієї сторони, це незвичне порівняння, але з іншої, ми самі собі показуємо приклад, якого не зауважуємо.
Щоб бути щасливим потрібно полюбити все, що в нас є. Не все воно найкраще, але все воно наше, яке при потребі можна змінювати і вдосконалювати. Як дивно це не було б, але людина здатна полюбити навіть чужі вади. Тому можемо бути впевнені в наших можливостях. Це нелегко – змінювати щось, але часто дуже корисно. Полюбити власне життя, навчившись бачити його зі всіма плюсами і мінусами. Таким як воно є, сприймати його реальним, але не використовуючи ваг, щоб переконуватись, чого воно приносить з дня на день більше. Все, що нам зустрічається є по-своєму важливим. А ми повинні навчитись визначати вагомість тих подій, не дозволяючи самим собі потопати в калюжі, коли навколо море.

Христина Чабан

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *