Пливемо за течією чи проти?

Categories СаморозвитокPosted on

Чим керується людина і що є для неї вказівником? Часто ми говоримо про те, що можна «пливти за течією або проти неї», розуміючи під цим твердженням тих, які чинять подібно до осіб зі свого середовища і таких, що діють по-іншому, часом навіть протидіють. Час від часу варто і самим замислитись над тим, як саме ми живемо: думаючи про те, як хочемо вчинити чи просто прислухаємось до думки більшості та їхніх правил. Насправді ж ми можемо кожного дня приймати такі рішення, які дають відповідь.
Можна сказати, що пливти за течією є надзвичайно зручно. Адже ніхто тебе не обвинуватить, що ти робиш щось відмінно, не так, як прийнято в даній ситуації і певній групі осіб, знехтувавши загальними правилами чи неписаними засадами. Можливо, обійдеться без повчальних розмов, але своєю поведінкою, яка зміниться стосовно тебе, інші будуть вказувати на те, що ані трохи не задоволені. Звичайно, бувають і випадки, коли нові ідеї, думки щодо чогось звичного в іншому вигляді, приймаються, але зазвичай тільки там, де можна діяти справді вільно, де немає чітких рамок стосовно того, як ти бачиш світ. Якщо подумати, то неможливо завжди зі всіма погоджуватись з приводу певних подій чи фактів, неможливо, щоб всім подобались одні і ті ж фільми, книги, у кожного свої погляди на культуру, політику, релігію тощо. Але ми вибираємо ту сторону, яка більша кількісно, а не якісно. Звідки ж знати, хто робить правильно: той, хто йде за всіма і говорить в однин голос з ними чи той, хто йде зі всіма в одному часі, але також з власними думками про те, що відбувається навколо? Всі здатні сформулювати думку, в голові кожного є ідеї, тільки один з невисловленими і помирає, а інший ними ділиться і знає, що зробив щось нове, що не живе просто так, а має свою мету, в його житті є ціль, яка може бути чимось подібною до мільйонів інших, але це його власна, ним створена, не нав’язана колегою, телебаченням, родичами.
Для чого в людини є свобода волі? Щоб вона підкорялась іншим – невірна відповідь. І в даному випадку мається на увазі те, що кожен є індивідом і може обирати своє: професію, те, з ким спілкуватись і вже точно, що відчувати. Бо нерідко можна і почути про те, що ми невідповідно поставились до когось, але насправді це нам вирішувати, хто буде нам близькою людиною, а іншим ми не мусимо доводити те, чого на ділі немає. Головне, зберегти гідність, поводитись так, щоб бути справді тим, хто не живе за стереотипами і не повторює щось, наче «зазомбований»… Важливо – це не загубити себе. Залишаючись собою, зберігаючи прагнення чогось досягти, здоровий глузд, і діючи правильно, хоч декому може видаватись, що ви все робити навпаки, не страхаючись перешкод, отримуючи результат, цілком можливо бути таким, як бажається, не лише у мріях, а й в реальності.

Христина Чабан

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *