Те, що було вчора…

Categories СаморозвитокPosted on


У кожного, мабуть, зберігся спогад про щось, що викликає жаль. Відчуття так би мовити, провини, через те, що я міг би зробити, але не наважився, вирішив, що воно не таке вже й важливе, був впевненим, що ще не раз встигну і т.д. Але тепер , чомусь, переосмислюючи вкотре уривки минулого, те, що не вписане в реальність, не хоче йти в забуття, хоч забулось немало тих деталей, які ми пережили. Не зважаючи на перебіг часу чи міри повсякденної зайнятості, мучить чи то совість, чи думки, що дещо в нашому житті було б на багато кращим чи просто іншим.
І чому ж я цього не зробив? – самі в себе запитуємо, та однозначної відповіді нема. Адже, якщо тоді( вчора чи два роки тому) ми не зрозуміли, то чи є можливим зараз зазирнути собі в душу колишньому… Скоріш за все, тепер є лише хороша нагода визначити власні пріоритети та зрозуміти, до чого прагнемо сьогодні. Чи базуватись на минулому, чи починати все з початку – справа кожного, але все одно, присутній певний досвід власних помилок, які не хочеться робити знову за жодних обставин. Буває, історія повторюється, але якраз, чи рухатись їй по колу, вирішує сама людина. Історія нам підвладна, а перебіг власного життя тим більше, тільки в наших руках.
Варто сконцентруватись на тому, що знаємо ми тепер, використовувати це. Гноблення себе через минуле не створить нам кращого майбутнього. Як же ж багато енергії можна витрачати на це, але погодьтеся, що краще буде спрямувати її в інше русло, щоб потім спогади приносили виключно приємні відчуття. Жаль – це біль, якого скоріш можна уникнути, аніж –ні. Якщо зараз існує можливість сказати комусь «вибач» за те, що колись не використав можливості допомогти; є нагода зізнатись у чомусь… то найкращий варіантом буде це зробити. Не дарма ж кажуть, «краще пізно, ніж ніколи». Все міняється, але спогади, незалежно від того, які вони – залишаються в пам’яті, якщо не на довго, то назавжди. Щоб не мріяти про фантастичну функцію їх редагування, розумніше записувати нові. Наприклад, про те, як завдяки власній праці та наполегливості, бажання втілюються у життя. Без жалю про упущені можливості, шанси, нагоди. Для цього варто відважитись змінити щось в своєму житті.

Христина Чабан

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *