Жертва власної відвертості

Categories ПобутPosted on


Кожного разу, коли я їду у громадському транспорті в інше місто, то неодноразово знайомлюся із попутниками, які стають дуже хорошими співрозмовниками на час поїздки. Вже тоді не думаєш, як нудно буде їхати, і не читаєш захоплюючих книг у дорозі чи не слухаєш радіо в навушниках, а обмінюєшся із малознайомою людиною думками, обговорюєш поточні проблеми суспільства, а інколи все те, що так накипіло на душі за тривалий час, нестримно розповідаєш тій людині, розраховуючи від незнайомця чи незнайомки на підтримку та поради. Буває часом, що настільки захопливий співрозмовник поруч, що аж не хочеться із ним розлучатися, особливо , коли є спільні інтереси.
В такі моменти здається, що ця людина могла б стати хорошими другом, але ж на превеликий жаль наші шляхи розходяться – вона поспішає у Львів, а я просто не встигла на свій автобус, от і їду попутками до Луцька. Після поїздки, насиченої враженнями від співрозмовника, здається, що про людину знаєш абсолютно все! Але чи це так? Яку ж користь приносять випадкові знайомства у громадському транспорті? Здебільшого, це лише можливість згаяти час, та у деяких випадках випадкове знайомство може принести зовсім неочікувані наслідки! Наприклад, моя подруга, познайомившись із хлопцем, незабаром стала із ним зустрічатися, але він виявився зовісм не тією людиною, за яку себе видавав. Чим більше вона із ним спілкувалася, то створювала зовсім новий образ – не схожий на того випадкового незнайомця, що так вразив її із першої їхньої зустрічі. Замість ввічливого молодого юнака мені довелось познайомитись із брутальним , невихованим хлопцем, який тільки й вміє попити пива та скурити ще одну сигарету. Елегантність, гарні манери в одну мить десь зникли, і він постав переді мною і моєю подругою у всій своїй подобі. « Але що ж це було там- у дорозі?»- неодноразово повторювала вона. Та відповідь була очевидною.Разючі зміни із моменту їхнього знайомства пов’язувались лише із тим, що він хотів справити враження на мою подругу, а коли це відбулося , то вирішив, як зазвичай це буває- показати своє істинне обличчя. Незабаром після клятв у вічному коханні хлопець настільки задурив їй голову , що «вічне кохання» стало для неї мало не вічною допомогою йому матеріально. Виманивши у неї немалу суму,(яку звичайно вона тишком-нишком взяла у батьків)- п’ять тисяч гривень, інтелігент зник назавжди. Ставши жертвою цього афериста, тепер вона не приймає поспішних рішень щодо випадкових знайомств у громадському транспорті чи деінде. Сумно, та що ж поробиш. Потрібно бути дуже обережним, бо раптом відвертість із малознайомою людиною стане найбільшою помилкою у житті. Хоча все може відбуватися із точністю до навпаки.

Ірина Мусій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *