Хто такі куртизанки?

Categories Суспільство, ЦікавеPosted on

Сучасний світ не вміє дивуватися від надмірності. Надмірності у словах, діях, бажаннях, поглядах….А от в Італії в період Ренесансу дивуватися було з чого. Венеція у 16 – му столітті уособлювала любов, пристрасть, блаженство та насолоду. Та от хто став покровителем цього періоду? ВІдповідь очевидна. Куртизанки. Так, саме вони уособлювали тоді і розпусту, і високу культуру поведінки. Будучи водночас і жінками легкої поведінки , вони були вільними, маючи доступ до навчання, необмеженого спілкування у чоловічих колах та до обговорення і вирішення питань навіть політичного змісту.Але чому вони мали змогу жити таким життям, про яке для інших жінок було неприпустимим? Чим була зумовлена їхня роль у світських колах?
Період епохи Відродження – це незвичайний період в італійській цивілізації, справжній сплеск культури і мистецтва. Саме тоді слово куртизанка стає синонімом слова повія, причому, так звані “чесні” куртизанки, що жили в багатих палацах, приваблювали не тільки своєю красою, а й високою культурою. Серед них – поетеси Gaspara Stampa і Veronica Franco, а також незрівнянна Imperia, імператриця римських куртизанок.
Але, поряд з “чесними” куртизанками, потопаючими в багатстві при загальному обожнюванні, існували повії різних станів, життя яких було важкою боротьбою за існування, проти приниження і насильства. Ці жінки жили в прекрасну і в той же час складну епоху, яка, з одного боку, переслідувала їх, а з іншого, вимагала та заохочувала подібний рід їхньої діяльності. Іноді повії всього на всього лише згадані, нерідко оточені загальним обожнюванням, а часто кинуті в ущелини пекла, але в тій чи іншій формі, майже у всіх хроніках, історичних замальовках і літературних творах цього періоду зустрічається легендарна фігура куртизанки. Постійна присутність жриць любові сприяла створенню міфу куртизанок, який дійшов до наших днів.Куртизанки ділилися на дві основні категорії. До першої відносилися так звані “чесні” куртизанки – cortigiane “oneste”. Їх основна характеристика полягала в тому, що вони перебували на утриманні одного або кількох багатих покровителів, як правило, вихідців з вищого стану. “Чесна” куртизанка мала свою певну незалежність, і свободу пересування. Вона навчена правилам хорошої поведінки, вміє вести застільну бесіду, а іноді є володаркою високої культури та літературного таланту. Тому переважно куртизанки були освіченими, і перебуваючи в оточені чоловіків, вільно обговорювали будь – які теми. Іноді розкіш куртизанок булла настільки великою, що вони могли створювати прийоми високого рівня. Запрошеними госятми переважно могли бути багаті покровителі – чоловіки, і навіть зарошені із інших країн. В той час єдиною умовою їхнього існування на рівні із чоловіками булла саме така роль. Звичайні жінки не були освічении, і були скромними, вихованими та послушними в усьому чоловікам. На відміну від них, куртизанки – повії мали волю, ціна якої булла також надто великою, та для багатьох єдиними виходом. У 16 столітті вони так і не змогли стати вільними повністю, тому що доля їхня переважно складалася не з таким успіхом, як деякі поодинокі прийоми, організовані ними.
Куртизанка – це суперечлива постать епохи Відродження. Та от чому деякі сучасні жінки, маючи доступ до освіти, до вільного існування, все ж таки поповнють ряди куртизанок, а точніше – повій( адже термін «куртизанка» залишився у своєму 16 ст.)? Від безвихідних ситуацій? Чи від неможливості відмовитися від спокуси розкішного життя, при цьому продавши своє тіло? Звичайно, що це зумовлене бажанням « мати все і одразу». Як не прикро, та це не дивно в наш час. Тільки от в сучасних куртизанок далеко не бажання самоутвердитися в суспільстві нарівні з чоловіками, а бажання бути повністю матеріально забезпеченими.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *