Інтим чи ширпотреб?

Categories СуспільствоPosted on

У світі, який заполонили різні збоченства, так складно встояти на позиціях честі. Честі справжньої, а не показової для прискіпливого оточення. Дуже прикро, коли молоді люди не цінують того, що мають. А зрештою – втрачають поняття «як дорожити одне одним».

Через власну дурість ми допускаємо чимало помилок, вони тягнуть ланцюги суперечностей та негараздів. Час не жаліє, а лише загострює незаліковані рани, і ті в свою чергу боляче гнояться. Триває це до тих пір, коли нарешті надламується особистий стержень, коли немає ні бажання, ні сил розібратися з тим, що сталося і, якщо не вирішити проблему, то змінити своє ставлення до неї і зайнятися чимось корисним, залишивши у відповідній ніші пам’яті пакунок досвіду із написом «на ті самі граблі не наступай!»

Та все ж якщо впадати у депресію, то глибоко, якщо гуляти, то широко. Чи не так? До біса сльозливі статуси із груп у соціальних мережах типу «Фразы на все случаи жизни!». Начитавшись філософії із підписок а ля «Трахні нармальнасть», хтось подається в запій, дехто дошліфовує це… хмм…, як би так делікатніше сказати? Хоча… І делікатність пошлемо до дідька! Ми ж сучасне покоління. І розмаїття сексуальних зв’язків та партнерів нас не бентежить, правда ж?

Нам так приїлось слово «секс». Здається, про чарівність кохання (і взагалі щирість стосунків) ми давно забули. Так само як і забули, що таке «інтим». Нині ж модно виносити напоказ усі принади і матюкати геніталіями. Модно змінювати партнерів, модно гнатися за жагою задоволення…

А хто ж вона така, та мода? Найзвичайнісінький міф. Зваблива вуаль, якою обкуталось гріховне. Звісно, я не пастор, навіть не активна прихожанка церкви. Сама далеко не ідеальна і не мені вас навчати праведності.

Але повинен бути у суспільстві чіткий бар’єр між ширпотребом та інтимом, тим, що споживають всі, і тим найсокровеннішим, що здатне відкритись лише в певний час і лише двом.

Та багато з нас або все примітивно зводять до «давай потрахаємся, візьми гандони», іший же табір, зазвичай старших за віком осіб, істерично голосить «молодь втратила мораль, вона блядує».

малi

Є поняття про природні потреби людини та здоровий спосіб життя, ясна річ, не варто повставати проти природи. Я не декларую заборону сексу, але наголошую: не варто дозволяти здоровому глузду передавати свої повноваження зі свободи дій частинам нижче живота.

У часи, коли нації вимирають, бо приріст має від’ємний показник, коли на європейські терени осідає все більше нелегалів, коли владою так званих демократичних режимів пропагується захист гомосексуалізму, а феміністки на все горло верещать, що жінкам слід забути про материнство…

Хіба не в ці часи як ніколи варто мати непохитні принципи, засновані на честі власної особистості? Хіба не в ці часи як ніколи зростає роль майбутніх матері та батька?

Пройшовши разом певний часовий етап, подолавши ряд проблем та перешкод, переконавшись у щирості почуттів, можна довіритись одне одному, можна досягти тої найприємнішої неймовірної гармонії двох душ і тіл, поєднатися, заради…найбільшого в світі щастя!

І на постскриптум моя авторська поетична строфа:

Не визнаючи суспільних канонів,
Ми творимо власну історію,
Де поєднанні в дії усі часточки
двох світів на новому Полі.
Там не владні постулати і фізики –
В одне ДНК вплелося дві долі.

DNK

 

Ярослава Блискавиця

1 comment

  1. Вірш нічого так.

    Щодо суті статті. Тут працює тільки одне, як казали Отці Церкви: “Проповідуйте скрізь, а де треба – навіть словом”.

    Порно-романтика і сексуальна сверблячки в реальності дає такі ж враження, як і блатна романтика і реальний світ “ворів”. З відстані привабливо. Впритул, як казав лже-пророк Мухаммед, “воістину, людина завжди потерпає збитки”.

    Секс лише в шлюбі – це не пурітанське обмеження. Це рекомендація, як мати щасливу родину. Ми нею нехтуємо і потім долаємо неспіввимірні проблеми у стосунках, яких могло би не бути.

    Наведемо приклад. Сама певно порушувана заповідь про перелюб має надзвичайно багато практичного змісту. Дошлюбні статеві стосунки несуть з собою непотрібні порівняння, не кажучи вже про невисловлені провини чи образи. Співвідношення гріховного задоволення і довготривалих наслідків для шлюбних стосунків не співвимірні. Хоча по молодості і під впливом “реалій цього світу” ми мало в це віримо. Та життя потім бере своє. Безперечно, силою волі, доброю волею і свідомістю це все можна перетерти і пережити, забути і вибачити, хоча це буде і не легко (легко тут, насправді, не буває). Але навіщо мати ці всі проблеми, коли нам була дана заповідь, що убезпечує нас? Зрештою, ліпше цю енергію використати на більш шляхетні справи.

Comments are closed.