Молоді відлюдники

Categories СуспільствоPosted on

Молоді відлюдники або як ще назвеш молодих людей, які живуть у своєму власному світі, не бажаючи повертатись до реальності, бо чимось то вона їх не тішить.Вони просто живуть у своїй ілюзії без погляду на реальність….І от вони можуть бути абсолютними різними – від тих, що носять прадо і до тих, що одягнені у звичайні джинси та кофту чи якийсь інший одяг( якщо, вони, наприклад, відносять себе до готів, то одягають чорне).Вони не знають котра година, їм байдуже, яке завтра свято, вони ніколи не думають про те, аби тільки встигнути! Для них немає виміру часу, і ліміт також їм не підвладний! Вони живуть за своїми законами, і тихо насміхаються над тими, хто вірить у дію законів, права, моралі…Це не для них! Все, що не заборонено самим собою, дозволено!Знайома фраза? Ще б пак. Це ж демократія! Все, що не заборонено законом, дозволено! Це основне правило у демократичних країнах, яким оперують всі без винятку, щоб виправдати свої дії, які можуть бути в дечому суперечливі із правом та моралю.
Нещодавно познайомилася із таким відлюдником…Як не дивно, він виявився націоналістом, постійно розповідав мені про роль нації у житті людства, про те, чому маємо ненавидіти москалів. Хоча до всього сказаного, я їх теж ніколи не любила( Це, мабуть, у крові тих, хто вчить чи змушений не просто вчити історію, а розуміти її). Спочатку було цікаво, людину відкривала із кожним днем із нової сторони, потім ставало дивно, а згодом – моторошно. Здавалося б, знаєш людину вже достатньо добре, але одного дня не зовсім розумієш її вчинки та позиції. Та найбільше дивувало те, що він постійно кудись зникав, з`являючись через тиждень чи місяць. Тому одного разу я вирішила поспостерігати за ним, щоб все –таки зрозуміти, в чому справа. Виявилося, що у них існує так звана « хата»,де вони збираються і проводять найбільше часу разом. Це молоді люди, які не вміють жити так, як хочеться іншим, не знають, що таке робота, навчання, поради із батьками, вечірки із друзями. Хоча щодо останнього є сумніви. Збираючись там часто, вони вживають алкоголь, наркотики і « всяку всячину»,яка аж ніяк не повертає до реальності, не допомагає зрозуміти і вирішити свої проблеми,а навпаки – розслабитися та забутися. Це страшно!Та найгірше те, що у великих містах дуже багато таких « колективів усамітнення», які на перший погляд здаються таємничими і саме тому цікавими, а з іншої сторони – вони є небезпечними для стабільного світу…Отакі відлюдники оточують вас, і, можливо, ви навіть не здогадуєтесь, а вони зовсім поруч. Та кожен із нас в якійсь мірі відлюдник, самітник як вовк, та от тільки це , на щастя, не завжди те, про що я розповідала вище. Багато моїх друзів і мене відносять до самітників,адже часто люблю побути на самоті, недосяжною для реального світу..Хоча це справа кожного…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *