Навіщо нам щирість?

Categories СуспільствоPosted on

603791fdcd50Що робить нас щасливими у цьому житті? Це, мабуть, люди, які нас оточують, які приносять нам радість, віру у краще майбутнє, а також забуття усіх щоденних турбот і проблем, які не дозволяють нам радіти кожній секунді прожитого пройденого шляху…..Ми люди! І ніщо нас не робить настільки сильними, як підтримка рідних та близьких. Коли ти один у цьому світі, ти не знаєш, що таке любов, довіра, взаємодопомога, а лише надієшся на власні сили….І, звичайно, що така людина закрита у собі, не вміє бути щирою із іншими.Та чи потрібно це зараз? Чи залишаються донині щирість та скромність тими рисами , за які людину поважають та ставлять за приклад іншим? Світ давно із мрійливо- романтичного став для нас реальним настільки, що у ньому людина переступає через усе заради досягнення мети. Мета виправдовує будь- які засоби. І ця фраза не отримала табу, а навпаки стала поширеною у нашому суспільстві. Немало людей обирають у житті шлях, який іншим людям зовсім невідомий, і їм доводиться забути про сім’ю, батьків, їм доводиться забути про особисте життя- у жертву принести чудове почуття- кохання. Чи варті такі жертви задля того, щоб отримати бажане? Лише правду ми можемо почути від них. Це вічне питання- кар’єра чи сім’я або сім’я чи кар’єра – що на першому місці?

Чимало відомих людей в Україні, та й у світі задля досягнення своєї мети подолали багато перешкод, більшість людських цінностей відійшли на другий план!

Жити заради чогось вищого,мабуть, не кожен зможе. Але якщо у людини є відчуття піднесення, коли вона зайнята у якійсь справі, то це просто чудово. Це і є той самий талант, про який всі говорять навколо. Людина, відчуваючи у собі потяг до чогось, кожного разу, займаючись улюбленою справою, наче стає залежною від таланту. І вже тоді шляху назад немає. Залишається лише єдине- іти далі по сходинах до вершини- до цього апогею досконалості, який, на жаль, не усім під силу. Люди із сильним характером, які давно закрили очі на думку інших, поступово крок за кроком отримують бажане. Ті, хто не витримав, зникають із арени слави і публічного життя, наче їх там і не було зовсім. Намагаючись повернути те, що втратили, вони прагнуть розпочати жити із нової сторінки. Не завжди вдається, але спроби варті того,щоб отримати бажаний результат. Одні намагаються повернути втрачене, інші ж навпаки ідуть незважаючи ні на що вперед- до вершини. І ось, вона, зовсім недалеко. Та з’являєтьсч непереборне відчуття самотності, яке притаманне чи не кожній відомій людині, яка, здавалося б, змогла самореалізувати себе, а насправді залишилася зовсім байдужою до оточуючого світу.

Маски, які ми одягаємо кожного дня, не наповнюють наше життя тими образами, які ми хочемо бачити у собі, а навпаки вбивають нашу сутність. Отак людина, шукаючи себе у цьому житті, забуває про найголовніше- щирість та любов рідних людей. Усе заради вищої мети- та насправді ця мета зовсім не варта тих засобів, які ми використовуємо. Заради бажання щось комусь довести ми зовсім забуваємо про те, ким ми є насправді. І, дивлячись у дзеркало, можна розгледіти зовсім чужу людину, незнайому для себе. Можливо, щирість дійсно не потрібна у світі конкуренції- боротьбі абсолютно за все- за право мовити слово, комусь у чомусь зізнатися, і взагалі за право вільно дихати і відчувати безмежну свободу, та щирість потрібна кожному з нас лише для того, щоб не втратити себе і одного такого ж чудового ранку не прокинутися із думкою –« Хто я і що я тут роблю?»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *