Залізні термінатори наступають

Categories СуспільствоPosted on

фото: tsn.ua

У громадській думці українського суспільства переважає установка про корумпованість міліціянтів, які замість того, аби охороняти порядок та громадян, ставлять собі за мету фінансову наживу та слугують чинній владі. Після застосування беркутівцямисльозогінного газу проти захисників української мови, соціальною мережею «Facebook» мандрували різні зразки народної творчості присвячені як рідній міліції загалом так і «Беркуту» зокрема, починаючи від демотиваторів, які звинувачували міліцію у служінні «бандитській владі», а не захисті народу, до креативного віршика про десять беркутят – міліціянтів постраждалих внаслідок сутичок із мирними демонстрантами біля Українського дому.У тому числі, були створені демотиватори із світлинами матерів та дружин столичних беркутівців, які виправдовували насильницькі дії своїх рідних нестачею грошей в родині.

Займаючись журналістською діяльністю, під час перебування на мирних акціях опозиції, у мене не один раз виникало запитання «як запрограмовані беркутівці»? Спостерігаючи неодноразово за тим, з якою безжальністю представники цього спецпідрозділу застосовують силу до беззбройних громадян – студентів, членів політичних партій, активістів громадських організацій, майже позбавлених можливості захистити себе належним чином,зграя беркутівців нагадувала мені армію металевих роботів, подібну до дресированих тварин, які розуміють тільки команди своїх власників, але на відміну від тварин вони позбавлені почуття жалю, на них не діють благання.

Перебуваючи на мітингу «Готуй намети на весні» у квітні цього року, довелося бути світком сумної картини, як беркутівці всупереч існування дозволу на акцію, крутили руки беззахисним студентам – активістам Молодого народного руху, Фронту змін, представниками Свободи та молодіжного крила «Батьківщини». На цих залізних термінаторів не впливало, а ні існування дозволу на зібрання, а ні мирна поведінка демонстрантів, а ні навіть прохання пересічних киян припинити знущання над людьми та відпустити затриманих хлопців. Ситуацію вирішило втручання народних депутатів.

Відповідаючи на питання, яке виникло, напевно, в головах багатьох українців: «чого міліція захищає, не народ, а владні структури?», – варто сказати, що залізні роботи, будучи, можливо на перший погляд позбавленими почуттів, виконують доручення свого господаря – діючої влади. Аргументом на користь цього може стати арешт голови правління Коаліції учасників помаранчевої революції Сергія Мельничука, за організацію роздачі кондомівіз зображенням Януковича, на честь другої річниці президенства останнього. Хоча звісна річ, активісти громадський порядок не порушували. Не виключенням стало і застосування міліціянтамисили до учасників мітингу на захист української мови в Черкасах. Хоча, подібних прикладів в українській історії знайдеться чимало. Чого варті сутички з міліцією під час славнозвісної акції «Україна без Кучми»?

Тому, можна із впевненістю зазначити: беркутівці чітко виконують накази своєї підпорядкованої владі верхівки, не залежно від того, якими б справедливими чи несправедливими, законними, чи незаконними вони б не були. Але, вітчизняна історія знає щонайменше один приклад, коли міліціянти відмовилися іти на змову з дияволом (тодішньою владою), це – блискавичні дні Помаранчевої революції, коли міліціянти прикрашені трояндами та стрічками, вигукували разом із народом «Разом нас багато – нас не подолати!»

Може виникнути чергове запитання: «А чого ж вони атакували патріотів, які зібралися біля Українського дому»? Існує думка, ніби міліціянти діють в залежності від кількості протестувальників, що зібралися. Іншими словами, чим менше людей тим більша ймовірність, їх розігнання, а ось коли повстає весь народ, беркутівці змінюють свою залізнумаску людським обличчям і захищають вже не владу, а протестувальників. То ж може, якби біля українського дому зібралося більше людей міліціянти б відмовилися від застосування сили? Припустимо, що це б відбулося дійсно так, але у майбутньому її поведінка не була більш моральною. Хоча, за президенства Віктора Ющенка я не пригадую такого масового зухвальства міліції із політичних міркувань, проте в усі часи, її мораль залишалася бажати кращого.

Моя близька подруга розповіла мені одну досить цікаву історію. Кілька місяців тому у матері кавалера її матері померла подруга – бабця за життя успішно займалася науковою діяльністю й мала непогані статки. За для підтвердження не насильного настання смерті довелося викликати міліцію. Після візиту правоохоронців, із квартири померлої зникла кругленька сума грошей. Переполохана бабця хотіла знайти допомоги все у тієї ж рідної міліції. Але там їй неоднозначно натякнули, мовляв буде зайва про зникнення грошей, будуть і висновки експертизи про насильницьку природу смерті.

Ось так рідненькі, і як після цього всього можна довіряти міліції?

Ірина Сатарова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *